Історії з життя

Тетяна й Олександр з Києва хотіли всиновити виключно дівчинку. Виключно, тому що головний «замовник» їхньої майбутньої донечки – їх власний 11-річний син Олександр – просто-таки вимагав у батьків сестричку.

Галина довго вагалася, чи варто розповідати свою історію. Занадто багато болю довелося їй перетерпіти на шляху до своєї донечки… Нерозуміння, обман, образи, відвертий спротив і … щасливий фінал. «Можливо моя розповідь додасть комусь віри, – каже Галина. – Тому, що тільки віра допомогла мені вистояти до кінця».

Вперше про усиновлення Оксана почула від лікаря. Їй було 26 років, вона дуже хотіла дитину, але… не виходило. Лікар порадила подумати про усиновлення. Але Оксана не втрачала надію і продовжувала боротися за право народити дитину. Але, марно…


 

Перше усвідомлення того, що на світі є діти, які позбавлені батьківського тепла, прийшло до Марини у 13 років. Таких діток вона вперше побачила у лікарні. І вже тоді, у своєму фактично дитячому віці, прийняла досить недитяче рішення – у майбутньому обов’язково допомогти хоча б одній такій дитині.

У Юлії й Валерія із Херсону вийшло експрес-усиновлення: свого хлопчика Колю вони забрали додому вже за два з половиною місяці після прийняття спільного рішення всиновити дитину. «Вагітність» була короткою», – сміється Юлія.

Кияни Наталя з Вадимом завжди мріяли про великий будинок і купу дітей. Будинок вони вже добудовують. Купи дітей поки що немає. Але початок купи уже є – маленька Наталочка, яку пара всиновила півроку тому.

Історії про всиновлення бувають прості і складні. Історія 31-річної Інни з Макіївки – дуже проста, але від того не менш зворушлива. Інна прийшла до думки про усиновлення випадково: «Якось я йшла по вулиці й раптом зрозуміла, що хочу всиновити дитину»…

Чотири синочки й лапочка-дочка – це про родину Стрільчиків з Києва. У Вікторії й Валерія троє дорослих синів – Олександр, Антон і Євген – та двоє малюків – Данилко й Аля. Данилко з’явився у родині три роки тому традиційним шляхом – народився (що правда не у роддомі, а просто вдома, так що його поява на світ теж не така вже й традиційна). Ангелятко Алю Стрільчики усиновили два роки тому.

У кожної мами свій шлях до дитини, яку вона готова прийняти в своє серце. У 35-річної Світлани з Києва спершу це був імпульс. Раптове усвідомлення того, що десь на світі є крихітка, яка потребує її материнського тепла… Це був тільки початок нелегкої, але великої справи її життя.

32-річна Ольга з Хмельниччини завжди хотіла дітей. Причому хотіла саме всиновити, тому що тема усиновлення в її житті з дитинства набула досить специфічного змісту. Ольга змалечку називала себе прийомною, хоча вона – рідна донька рідних мами і тата.